Чому легалізація крипти в Україні знову буксує: суперечка регуляторів і депутати з гаманцями

Історія легалізації криптовалют в Україні нагадує довгий марафон, у якому фінішна стрічка постійно відсувається все далі. Здавалося б, ключові рішення вже ухвалено, проте на практиці ринок цифрових активів досі живе у стані невизначеності, і справжні причини ховаються значно глибше, ніж може здатися на перший погляд.

Закон є, але він не працює

Формально важливий крок уже зроблено: закон «Про віртуальні активи» підписано президентом і він покликаний врегулювати роботу крипторинку в державі. Однак цей документ досі не набув чинності, адже його запуск прямо залежить від ухвалення пов’язаного податкового законодавства, без якого вся конструкція залишається незавершеною.

Саме тут і починаються проблеми. Остаточне ухвалення законопроєкту, який мав би запустити всю систему, планувалося ще на серпень, але його перенесли на осінь. Більше того, один із народних депутатів відверто визнав, що документ може не бути ухвалений навіть у цей новий, відтермінований строк.

Війна регуляторів за впливом

Одна з головних причин затримки — відсутність згоди між самими регуляторами щодо того, хто і як контролюватиме ринок. У центрі суперечки опинилися дві потужні інституції: Національний банк України та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, кожна з яких має власне бачення майбутнього устрою.

За планом основним наглядачем за сферою має стати саме комісія з цінних паперів, яка відповідатиме за систему, узгоджену з європейським регламентом MiCA. Проте узгодити повноваження та зони відповідальності між двома відомствами виявилося набагато складніше, ніж очікувалося, і ця бюрократична тяганина гальмує весь процес.

Коли ефективна модель регулювання ще не вибудувана, а два ключові органи не можуть дійти спільного знаменника, страждає насамперед ринок. Учасники індустрії залишаються без чітких правил гри, а держава — без інструментів контролю, що створює живильне середовище для сірих схем.

Конфлікт інтересів у сесійній залі

Та інституційна суперечка — не єдина перешкода. Ще одним відвертим гальмом стало небажання частини самих народних депутатів рухати питання вперед, і причина цього спротиву доволі делікатна, адже частина з них, за наявною інформацією, самі є власниками криптоактивів.

Така ситуація породжує очевидний конфлікт інтересів: люди, які мають ухвалювати правила оподаткування цифрових активів, водночас є тими, кого ці правила безпосередньо стосуватимуться. Не дивно, що ентузіазму швидко запровадити чіткі податки й обмеження серед цієї частини парламенту помітно бракує.

Яким буде податок

Попри всі затримки, контури майбутнього податкового режиму вже окреслено, і вони містять важливий нюанс для нинішніх власників. Для активів, придбаних до моменту набуття законом чинності, на 2026 рік передбачено пільгову ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі лише п’яти відсотків.

Однак ця знижена ставка діятиме недовго. Уже з наступного періоду застосовуватиметься стандартний рівень оподаткування у вісімнадцять відсотків, до якого додається ще й військовий збір, тож пільговий рік фактично стає вікном можливостей для тих, хто хоче легалізувати свої статки на вигідніших умовах.

Коли ж закон нарешті запрацює, постачальники криптопослуг будуть зобов’язані отримувати відповідні дозволи від комісії з цінних паперів, а вся система остаточно узгодиться з європейськими нормами. Це має вивести галузь із тіні та наблизити її до цивілізованих стандартів.

Поки що ж Україна залишається у підвішеному стані: країна з одним із найактивніших крипторинків світу досі не має повноцінно діючих правил. І доки регулятори сперечаються, а депутати вагаються, мільйони українських користувачів продовжують чекати на ясність, якої їм так довго обіцяють.