Україна на шляху до легалізації криптовалют: податок 18 відсотків і очікування на 2026 рік

Питання легалізації та оподаткування криптовалют залишається одним із найактуальніших для української економіки. Попри те, що ринок цифрових активів в Україні розвивається вже кілька років поспіль, повноцінне правове регулювання цієї сфери досі перебуває на стадії підготовки та активного обговорення.

Закон, що досі не працює

Основою для майбутнього регулювання став закон «Про віртуальні активи», який президент Володимир Зеленський підписав ще у березні 2022 року. Однак, попри його ухвалення, цей документ так і не набув чинності, оскільки для його реального застосування потрібні відповідні зміни до Податкового кодексу України.

Саме через відсутність цих змін ринок криптовалют в Україні тривалий час перебуває у своєрідній сірій зоні. Держава фактично визнала існування цифрових активів, проте не створила чітких правил щодо їхнього обігу та оподаткування, що суттєво ускладнює роботу як інвесторів, так і бізнесу у цій галузі.

Пропозиція щодо оподаткування

Важливим кроком уперед стало оприлюднення детального плану оподаткування. У квітні 2025 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку представила спеціальну податкову матрицю. Про це повідомив голова комісії Руслан Магомедов, а сам документ обсягом 32 сторінки описує різні сценарії оподаткування віртуальних активів.

Згідно з представленою пропозицією, базова ставка податку на доходи від криптовалют має становити 18 відсотків. До неї додається військовий збір у розмірі 5 відсотків, тож у підсумку загальне податкове навантаження може сягати 23 відсотків для стандартних операцій із цифровими активами на ринку.

Водночас документ передбачає і пільгові ставки для окремих категорій операцій. Для деяких видів криптоактивів можуть застосовуватися знижені ставки у розмірі 5 та 9 відсотків. Такий підхід має на меті зробити систему оподаткування більш гнучкою та врахувати всю різноманітність операцій на ринку цифрових активів.

Що саме оподатковуватиметься

Особливу увагу в запропонованій системі приділено тому, які саме операції підлягають оподаткуванню. Так, обмін криптовалюти на звичайні гроші розглядатиметься як отримання доходу і оподатковуватиметься відповідно. Натомість обмін однієї криптовалюти на іншу пропонують повністю звільнити від сплати податків.

Крім того, окремо врегульовано такі операції, як стейкінг, майнінг, хардфорки та ейрдропи. Їх пропонують оподатковувати або як звичайний дохід, або лише в момент фактичного продажу активів. Водночас подарунки, пожертви та перекази між власними гаманцями планують повністю звільнити від оподаткування.

Дискусія щодо ставок

Питання розміру податкових ставок стало предметом активних дискусій серед політиків та експертів галузі. За наявними даними, самі громадяни здебільшого схиляються до помірної ставки на рівні приблизно 5 відсотків, тоді як окремі радники пропонують встановити діапазон від 5 до 10 відсотків для доходів від криптовалют.

Радник регулятора Тарас Козак пояснив необхідність оподаткування чіткою позицією держави. За його словами, усі доходи громадян мають оподатковуватися, адже саме на ці кошти живе держава, воює армія, купується зброя та підтримується безпека країни, що є особливо важливим у нинішніх складних умовах.

Терміни легалізації

Щодо термінів запровадження нових правил, то вони кілька разів переносилися. Спочатку, за словами голови профільного парламентського комітету Данила Гетманцева, легалізацію планували здійснити ще влітку 2025 року. Однак згодом ці плани були переглянуті через тривалі суперечки навколо питання оподаткування.

За оновленими оцінками, які озвучив радник регулятора Тарас Козак, процес легалізації може розтягнутися аж до 2026 року. Ймовірно, саме у 2026 році в Україні може розпочатися повноцінне оподаткування криптовалют, після того як парламент нарешті ухвалить усі необхідні зміни до чинного законодавства.

Орієнтир на європейські стандарти

Під час підготовки власного регулювання Україна ретельно вивчала досвід інших держав. Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядала підходи, застосовані у Німеччині, Швейцарії, Естонії та Сінгапурі. Такий аналіз має допомогти створити збалансовану та сучасну систему регулювання ринку.

Затримки з ухваленням законодавства мають і відчутні фінансові наслідки для держави. Через відсутність чітких правил Україна вже втратила мільйони у вигляді недоотриманих податкових надходжень, оскільки криптовалютні біржі працювали без належних податкових зобовʼязань. Тому ухвалення закону вважають важливим кроком для економіки.